Окупанти розстріляли чернігівця в його власному будинку, з якого він вів із ними перестрілку з мисливської зброї.
Попід руки експерти-криміналісти, слідчі та прокурори ведуть пані Людмилу, яка має упізнати свого єдиного сина - 26-річного Сергія Кряжа, звичайного будівельника, який став героєм.
Сергій вирішив допомагати збройним силам України. І самотужки палити техніку окупантів. Він спочатку ховався за будинком, спостерігав за ворогом, а потім здолав потай відстань і коктейлями Молотова закидав БМД. Техніка десанту вигоріла вщент. Свій вчинок Сергій відзняв на відео, на ньому каже, що так вирішив помститись за квартиру в Ірпені, і за машину в Гостомелі.
«Це героїчний вчинок. Я навіть не здогадувався, що він буде таке робити. Звичайний хлопець, працьовитий, добрий», — розповідає його знайомий Тарас.
Він каже, у котеджному містечку в Ірпені хлопець працював будівельником. Сам він родом із Чернігівщини.
«Років зо три тому познайомився. Тут ще все будувалося і мені треба було покривлю зробити і ніхто не хотів лізти, боялися, а Сергій погодився, так і познайомилися», — пригадує Тарас.
У перші дні війни переважно всі мешканці звідси виїхали. Тарас теж поїхав і закликав Сергія виїжджати.
«Всі йому казали евакуюйся. Одного разу він пішов евакуюватись до романівського мосту. А там почався обстріл і це був той момент, коли американського журналіста вбили. І після того він повернувся і все», — каже Тарас.
Квартиру, де Сергій мешкав зі своєю дівчиною, зруйнували окупанти. Тож вони перебрались у котеджне містечко. Тут його і вбили за кілька днів після того, як хлопець підпалив російську техніку, по їхніх вікнах окупанти відкрили вогонь. Слідами від куль пронизана вся кімната — вікна, двері та стіни. Стріляли із сусіднього подвір'я.
«23-ого по обіді Сергій з дівчиною пішов за гуманітаркою, десь їх годину не було. Повернулись, а тут уже ці орки лазять. Почалась перестрілка, перепалка, як воно саме відбувалось, ну ніхто вам не скаже», — розповідають сусіди.
На підлозі в кімнаті набої, хлопець відстрілювався, у нього була рушниця. Та Сергій не вижив. Поховали загиблого просто у дворі, хрест збили із плінтусів.
«Там було дуже жорстко, просто його розстріляли з балкона», — кажуть сусіди.
Микола каже, у перший день захоронити тіло Сергія не вдалося. Їх помітили росіяни, в будинок кинули гранати, в подвір'я полетіли міни.
«Наступного дня ми прийшли, вони думали, що ми залишимося там, вони кинули дві гранати. Розстріляли повністю весь цей будинок», — розповідають знайомі загиблого.
Забрати тіло сина мама Людмила приїхала із Чернігова.
«Я просила, молила, синулічка, не лізь, ховайся, бережи себе. А він говорив, що мама, у нас 2 танки російські недалеко, і росіяни там», — розповідає жінка.
Про те, що її син самотужки піде нищити техніку окупантів, каже, не могла навіть подумати, але її серце відчувало щось недобре.
«Він нічого не сказав, але це в душі у мене постійно. Почуття тривоги сиділо. Коли я сюди приїхала, мені хлопці сказали, що він спалив танки», — зі сльозами розповідає жінка.
Мати Сергія тиждень чекала на ексгумацію тіла сина. Слідчі садять її на стільчик біля могили і закривають ворота від зайвих очей. Тим часом інша група експертів обстежує кожен сантиметр цієї ділянки. Збирають речові докази — воєнних злочинів росіян. Оглядають будинок, де загинув Сергій, та місце звідки стріляли загарбники. Лише в Ірпінській громаді вже провели ексгумацію понад 270 тіл.
«На сьогодні вже 8 адрес було, перша адреса, на яку ми виїхали там, залишились група там, сказали сусіди і особи, що там понад 4 тіла. Тобто зараз люди приїжають і повідомлення надходять, і надходять про те, що є тіла. Ми щойно шли і при дорозі просто видно, що скоріш за все могила», — розповідає заступник начальника відділу Офісу генерального прокурора Максим Бака.
Мати упізнала свого Сергія — його тіло відправлять на судово-медичну експертизу, а жінка ж чекатиме, щоби поховати сина і не знає, як пережити таке горе.
Деталі — у відеосюжеті:
Джерело: ТСН.
